Бібліотека-філія
№2 продовжує знайомити містян з творчістю сучасних українських письменників. І
сьогодні у віконній вітрині виставки «Знай і шануй українську книгу»
представлені твори двох талановитих письменниць – Надії Гуменюк та Наталії Гурницької.
Надія Гуменюк — українська поетеса, прозаїк та
публіцист. У її книзі “Дожити до весни” зображені три
захопливі історії: про кохання і зраду, любов і ненависть, надію і випробування.
Анна, Єва, Анабель… Що їх поєднує? А може, це сюжет однієї жіночої долі, дуже
непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць? Бо ж тричі мала розпрощатися з
життям
онука поліського скрипаля Луки Баскаля, остання гілочка родинного дерева,
коріння якого — поліська красуня та наполеонівський офіцер. Лейтмотивом усього
роману є сповідь червоної скрипки, що мандрувала з Парижа на Волинь і стала
своєрідним свідком як історичних подій впродовж двох століть, так і особистих
людських злетів та падінь.
Життя чоловіка - відлюдника, яким він став після смерті
своєї коханої Соломійки, зображено в іншому романі Надії Гуменюк “Квіти на снігу”. Одного разу Авдій рятує незнайомку, приречену на смерть у тій самій криниці, де загибла його дівчина . Врятована — донька
художника, який загадково загинув у своїй майстерні. Дівчина випадково
відшукала батькові картини в будинку Немолюків, один з яких відняв у Авдія
найдорожче. Час повертати борги минулого, час розставляти все на свої місця…
Ніщо не минає безслідно, все має своє продовження — такий лейтмотив роману,
сучасної варіації біблійної притчі про Авеля та Каїна.
“Кава у тональності кардамону” –
дебютний роман львівської письменниці
Наталіі Гурницької, який відразу набув шаленої популярності у сучасній художній
літературі. Драматична
історія забороненого кохання юної дівчини до набагато старшого за неї
одруженого польського шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя. Що це — мінлива пристрасть чи справжні
почуття? Для неї — це перше
кохання, для нього — мабуть, уже й останнє...
Продовженням цієї історії є
наступний роман Гурницької – «Кава у тональності сподівання”. Головна героїня, Анна, - утікачка, утриманка,
коханка. Щаслива наречена, дружина, удова. Як на гойдалках, перехоплювало від щастя подих
на злеті, однак і донизу політ був таким самим невпинним. Єдине, заради чого
живе тепер, без Адама, — його дитина там, під серцем, яке ще досі любов тримає
в облозі. Під чорним вбранням, наче середньовічний лицар під латами, Анна до
часу почувалася захищеною від світу. Мовчазна, піднесено шляхетна у своїй
скорботі, вона знову мусить жити для дітей. І сонячного ранку в улюбленій
альтанці за книжкою і кавою з кардамоном прислухатися до нової мелодії кохання,
її гучних мажорних акордів і ледь чутної обіцянки чогось справжнього в
майбутньому…
У Львові сучасному і передвоєнному і Львові часів Другої світової війни відбуваються драматичні події, народжуються родинні таємниці й перетинаються долі героїв наступного роману чарівної львів’янки – “Багряний колір вічності”. Ірена — юна наївна гімназистка із заможної родини. Доля дарує їй трагічне кохання, яке вривається в її спокійне життя вихором перших глибоких почуттів. Життя кидає Ірену в лихоліття війни, жорна сталінських репресій і на заслання в Казахстан. Яку ціну доведеться заплатити дівчині за своє щастя та любов? Чи зуміє вона вистояти, не зламатися і зберегти у собі світло добра й любові? Як та чому поєдналися історія кохання Ірени з долею та життям Анни з роману «Мелодії кави в тональності кардамону»?
Тих читачів, хто зацікавився представленою літературою, будемо раді
бачити у нашій бібліотеці!
Немає коментарів:
Дописати коментар