Година державності

«Україна, яку ми будуємо сьогодні»

 «З днем народження, моя держава,

З святом тебе добрим і святим!»

      Такими словами ведучі, бібліотекарі Осташко В.В. і Підлубна В.І., розпо-чали  годину державності «Україна, яку ми будуємо сьогодні», присвячену 23-й річниці Незалежності України.

       Про найважливішу подію для українського народу – проголошення Укра-їни незалежною, самостійною демократичною державою 24 серпня 1991 року -  йшла мова на заході для жителів м/р № 8 і 9.

        В скрутний час для нашої країни, коли відбуваються військові події в східній частині України, вже з численними жертвами як військових, так і мирного населення,  особливо важливо нагадати присутнім про героїчне минуле народу. І наше прагнення знати, якими тернистими шляхами йшла наша країна до своєї найзаповітнішої мрії – стати незалежною, свідчить про духовне відродження нашого народу, про його славу і могутність.

       Присутнім на заході було цікаво послухати і легенду про те, звідки з`яви-лася назва «Україна», і про те, що першу згадку  про Україну зафіксовано в Іпатівському літописі 1187 року, і про існування назви аж до часів Петра 1. А ще з сумом пригадали розпорядження царського уряду 1863 року, коли було заборонено вживати назву «Україна» і наказувалося називати нашу країну Малоросією, а народ – малоросами, а також Валуєвський указ про заборону української мови.

       Але Україна пройшла всі випробування, лихоліття, утиски, в`язниці, си-біри, голодомори, йшла довго, упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів, до свята Незалежності, коли вона змогла, нарешті, одягти свій розкішний вінок із рути, чорнобривців і барвінку, пахучий і гарний.

       Скажи одне тільки слово «Україна» - і в уяві обов`язково постають топо-ля в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі, верба край долини. Це неофілій-ні символи України.

       Але про утвердження нашої державності і самостійності свідчить те, що Україна, як і інші країни, має свої символи – герб, прапор, гімн, про що ого-лошено в ст. 20 Конституції України.  Сьогодні завдання кожного із нас, гро-мадянина України, знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дати нікому поглумитися над ними.

       Гордість за те, що ми маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції і свої символи  переповнювала кожного із присутніх на заході і ба-жання називатися справжнім патріотом тільки підкріплювалися після прослу-ховування концертної програми «Україно, цвіти у любові, добрі» , підготов-леною до свята Незалежності самодіяльним колективом «Любава» м/р № 8.

       Слова невідомого автора: «О, господи, небесний Отче,

                                                      Зміцни нас, виведи з імли!

                                                      Жадання сповнивши пророче –

                                                       Єдиномисліє пошли!»

перегукувались із словами С.Кониського в його відомому вірші «Молитва за Україну».

       Слова сценарію, підготовленого  Осташко В.В., чудова виставка «Велична і свята, моя рідна Україна!», оформлена Підлубною В.І., оздоблення сімейної вітальні прапором України, плакатами з зображеннями символів Держави, чор-нобривці  і калина як  обереги українського народу, - все це  сприяло піднесе-ному настрою, відчуттю гордості за те, що ми народилися і живемо у такій чу-довій,  багатій, мальовничій землі, у нашій славній Україні.