З 2003 року бібліотека-філія №2 працює як інформаційний центр психолого-педагогічної допомоги сім`ям,молоді,людям похилого віку.

неділя, 28 лютого 2016 р.

Година пам`яті
«Ми завжди будемо пам`ятати»
      Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Май-дані, вулицях Грушевського та Інститутській в кінці 2013 – на початку 2014 року.  Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок,  журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.
       18.02.2016 р. відбулася година пам`яті «Ми завжди будемо пам`ята-ти», присвячена пам’яті Героїв Небесної Сотні для  учнів 9-«Б»  класу ЗОШ № 18. Відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Але гіркі події тих буремних днів не могли залишити байдужими ні жодного з юнаків.
        Перегляд відероліків «Україна єдина», «Небесна Сотня», «Небесну Сотню, Господи, прими» т. ін. підсилив настрій високо розвинутої пат-ріотичної свідомості і людської громадянської відваги, яким була напов-нена атмосфера заходу, підсилена музичним супроводом, словами пісень, зображеннями на слайдах м/м презентації «Зима, що нас змінила».
       Після  слів ведучої : «Тож, запалимо свічки героям Небесної Сотні. Не-хай спокійно і тепло буде їхнім душам від цього священного світла», залу оповила тиша. Тиша, в якій відчувалися біль, смуток і скорбота. Тиша, що стала символічною хвилиною мовчання за подвиг героїв Небесної Сотні.
      Ведучі запропонували переглянути виставку-роздум «Україна – те-риторія гідності і свободи» із фотофактами про події на Майдані, газет-ними  та журнальними статтями про безстрашних героїв, фотографіями і біографіями кременчужан, які  полягли на полі брані за нашу свободу й оновлення країни. Розуміння, що Майдан став символом боротьби, сим-волом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі, стало основним  усвідомленням для молоді.
       Після виступу гостя, учасника бойових дій в зоні АТО, Кравченко О.І.,  школярів, особливо хлопчиків, охопило почуття гордості за те, що на  ва-рті  нашого спокою і миру, єдності і неподільності  України стоять такі герої – мудрі, сильні, безстрашні! І слова Олександра, з якими він звернувся до юнаків, прозвучали, як наказ:   «Не бути байдужими, щиро вірити у світле майбутнє і самовіддано любити свою Вітчизну!










вівторок, 16 лютого 2016 р.

Любов – наснага, любов – то журба
       Кохання...  Дивно, як малесеньке слово може містити у собі  такий гли-бокий зміст.  Різні віки, різні мови... все різне. Єдине – кохання. Саме 14 лютого, ми звертаємось до теми кохання, бо це надзвичайний день – День Святого Валентина – Всесвітній день закоханих.

       З нагоди цього свята бібліотекарі читальної зали бібліотеки-філії № 2
зібрали для своїх користувачів самі неймовірні історії кохання, від класики до сучасності, що допомагають вижити, стати знаменитим, надихають на подвиг і творчість,  на виставці-інсталяції «Життя без любові – то небо без сонця». Любовна лірична поезія та проза, епістолярна спадщина, газетні публікації та взагалі всі матеріали виставки - лише маленька часточка,  кілька перлин з безцінного намиста, створеного поетами і письменниками усіх часів і народів.

      Виставка,  доповнена валентинками, декоратив-ними свічками, малими скульптурами і листівка-ми, визвала неабиякий ін-терес у читачів, особливо у юних. Працівники бібліо-теки  мали на меті  допомо-гти читачам більше дізна-тись і про свято, і про ре-альність самої постаті Свя-того Валентина і переко-натися в твердженні, що «могутнішої за любов нема в природі сили».
     Цього холодного дня навіть повітря сповнене любов’ю. Амури поспі-шають поєднати пари, почуття яких перевірені часом та допомагають зустрітись половинкам, які загубились десь серед юрби. Адже саме ко-хання здатне розтопити кригу в серці й подарувати відчуття весни. 







понеділок, 15 лютого 2016 р.

Коли зима нарешті відійде,
Святкують люди в Україні
Благої вісті святий день
З часів далеких і понині.

       Це третя зустріч нас з весною,
       Яка здолала зиму безперечно.
       Благословляє землю Бог сівбою –
       Раніше це робити недоречно.

До свята з вирію летять бузьки,
І виповзають на поверхню змії.
В цей день господар залюбки
Тварин вигонить на подвір‘я.

       Коли дівчата йдуть по воду,
       В народі є таке повір‘я,
       Що пролісок дарує вроду,                             

       А первоцвіт – заміжня мрія.

Щоб прославляли в небі Бога,
На волю випускають птахів,
Щоб горе не пускали до порога,
А зазивали щастя в кожну хату.

       У церкві святяться проскури,
       Які їдять зазвичай з медом,
       Селянин зариває в ниво-кутах,
       Й молитви посилає в небо.

Сьогодні небо нам віщує,                                   
Що буде сонячним Великдень.
Нехай же кожен з вас почує
Слова священної молитви:

       «Богородице Діво, радуйся! I я вітаю Тебе, Пренепорочна Діво, словами, якими поздоровив Тебе колись Архангел Гавриїл у Назареті. Ти повна всяких ласк, з Тобою Господь. Всевишній підніс Тебе до найбільшої гідності в небі й на землі, бо вибрав Тебе на Матір Свого Сина. Ти одна з поміж жінок вибрана до такої гідності. Тебе сла-влю, Тебе величаю, Тобі честь віддаю, Донько Предвічного Вітця, Мати Божого Сина, Обручнице Святого Духа. Окрім такої гідності, Ти, Пресвята Діво, така покірна, що на-зиваєш Себе Божою служницею. Тож молю Тебе: навчи й мене тієї найбільшої чесно-ти - покори. Випроси мені ласки, щоб я міг(ла) лише тим величатися, що я Твій(оя) слуга. А коли буду Твоїм(єю) вірним(ою) слугою, тоді буду виконувати Божу волю в усьому і через те буду учасником(цею) Божої слави на небі. Цього від Тебе надіюся, про це Тебе сьогодні гаряче прошу. Амінь