З 2003 року бібліотека-філія №2 працює як інформаційний центр психолого-педагогічної допомоги сім`ям,молоді,людям похилого віку.

четвер, 25 вересня 2014 р.

Повідомлення про проведення вечора-спомину
«Уклін живим, загиблим слава!»

       «Із року в рік часопис віддаляє 
       Своїх нащадків далі від війни.
 
      
Та вересень нам знову нагадає, 
       Як із життя ішли його сини.»
       Такими словами ведучі , бібліотекарі Осташко  В.В. і Підлубна В.І., розпочали вечір-спомин «Уклін живим, загиблим слава!», присвячений  443-й річниці заснування міста Кременчука і 71-й річниці звільнення його від німецько-фашистських загарбників.
        29 вересня – особлива дата в історії Кременчука. Бо в той день після дворічних мук  окупації кременчужани зустрічали своїх визволителів – бійців Червоної Армії. А сам Кременчук, мов смертельно поранений воїн, припадав до Дніпра, ніби намагаючись прохолодною водою загасити по-жежі,  котрі пронизували його пошматоване тіло. Та саме в цей день, коли  до Перемоги було ще 587 днів і ночей та сотні й сотні кілометрів боїв, коли  здавалося, що міста вже нема – недарма ж його назвали «Сталінград  на Дніпрі» - розстріляний Кременчук почав своє відродження.
       Присутні на заході ветерани ВВВ, учасники бойових дій, читачі біб-ліотеки , члени клубу «Душі криниця», жителі м/р №8, 9  з інтересом і увагою прослухали спогади про трагічні сторінки війни, глибше розу-міючи  велич подвигу й масштаб трагізму цієї події, дивуючись патріо-тизму та масовому героїзму воїнів, ополченців, підпільників і мирного населення, надихаючись їм як безцінною спадщиною й моральним ка-піталом для нас. Адже народ, позбавлений пам`яті, позбавлений своєї історії, не може існувати й розвиватися.
       Особлива шана і повага, як завжди, - останнім учасникам героїчних подій, опаленим війною ветеранам, які проживають в м/р №8: Авдієнко Т.І., Прописвіту С.Ю., Карпенко В.Т., Сольоному А.М., Сивокінь К.М., Гур`янову В.Г., Матвєєвій Л.Я. У довічному боргу наше покоління перед ними, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги.  Все менше залишається їх в життєвому строю, ми шануємо їх, вони заслужили на повагу і допомогу.
       Переживши лихоліття Великої Вітчизняної війни, місто на Дніпрі від-родилось. На місці руїн виросли нові будинки і заводи, народились нові покоління кременчужан, але пам`ять про війну жила і живе понині, зака-рбована в обелісках, меморіалах, назвах  вулиць і проспектів відродженого  міста. Про сучасний Кременчук, місто з цікавим минулим, місто з великими та культурними традиціями, енергійними творчими людьми, йшла мова в останній частині  заходу.  На вечорі прозвучали  віршів міс-цевих  поетів, в яких  вони  освідчились в любові до рідного міста.
       До заходу бібліотекарі підготували декілька виставок, що прикрасили залу: книжкову виставку «Кременчук – рідне місто моє», виставку вишиванок «Вишиванка в моєму житті і в житті моєї родини», виставку   робіт  жителів мікрорайону «Творчі роботи наших читачів».
       Чудовим доповнення до урочистого настрою, який панував серед глядачів на протязі вечора, був виступ фольклорного колективу «Горлиця» територіального центру Автозаводського району з програмою «Пам`ять вічно жива».






       

понеділок, 22 вересня 2014 р.

Урок історії міста
«Ми ходимо вулицями наших героїв»
     
       22 вересня 2014 року в приміщенні бібліотеки-філії № 2 ЦБС для до-рослих, разом з учнями ЗОШ № 18, відбувся урок історії «Ми ходимо ву-лицями наших героїв», присвячений 71-й річниці визволення Кремен-чука від німецько-фашистських загарбників.
       Велика Вітчизняна війна розділила життя Кременчука надвоє – до і після. Від нашого квітучого міста залишилося суцільне згарище. На від-родження знадобилися роки. На місці руїн виростали нові будинки і заводи, народжувалися нові покоління кременчужан, але пам`ять про війну жила і живе понині, закарбована в обелісках, меморіалах, назвах  вулиць і про-спектів  відродженого міста. Із 716-ти кременчуцьких вулиць 48 названі на честь героїв, які загинули під час оборони та визволення міста.
        Ведучими уроку історії, Подойніковою О.В. та Стегар Л.В., були надані матеріали про подвиг ополченців. В ході проведеного заходу учням випала нагода дізнатися про маловідомі факти з історії міста 1941-1943 р.р. Ці факти та матеріали були люб`язно надані фахівцями краєзнавчого музею.
        Розповідь була і про те, що у Кременчуці є 6 «генеральських» та 3 «мар-шальських» вулиці: це такі як вулиця Генерала Іринєєва, вулиця Генерала Карбишева, вулиця Генерала Родимцева, вулиця Маршала Жукова і т.д. Всі вони названі на честь  людей, які тривалий час жили в Кременчуці аби ви-зволяли наше місто.
       Старшокласників зацікавила виставка-інсталяція «Шануємо і пам`ята-ємо», де крім художньо-публіцистичних видань та мемуарів і спогадів були ще і військові атрибути: фляга, командирський планшет, кисет для махорки, матроска, кобура від пістолету.

        71 рік віддаляє нас від часу визволення Кременчука. Для історії це не-багато, а для людини майже все життя. І саме люди творять історію. І не можна перекреслити історію, бо це бумерангом вдарить по майбутньому наших дітей, по нашій пам`яті.



понеділок, 8 вересня 2014 р.

Повідомлення про урок державності
«Україна – єдина країна!»
                                                                      
                                                                 «Вітчизна свята, дорога Україна,
                                                                           Для  кожного з нас  ти у світі єдина!»

      
       Про найдорожче серцю кожної людини – Батьківщину,  її геро-їчне  минуле і сучасне, її солов’їну мову та чарівну природу, народні звичаї  та традиції йшла мова 1 вересня в бібліотеці-філії № 2, де проводився урок державності «Україна – єдина країна!» з учнями 11 класу  колегіуму № 25.
       Ведучі заходу, бібліотекарі Стегар Л.В. і Підлубна В.І. наголо-сили: « Щасливі ми, що народилися в такій багатій, мальовничій  землі – в нашій славній Україні! Тут жили наші діди і праді-ди,  тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.»
       Розповідь бібліотекарів про важкий і довгий  шлях нашої дер-жави до справжньої  незалежності,  щоб сьогодні наше око милував жовто-блакитний прапор,  про початок національно-визвольної боротьби, з XV століття, з часів Козаччини,  за побудову  незалежної самостійної держави, про урочисте проголошення  Верховною  Ра-дою  24 серпня 1991 року Акту Незалеж-ності  самостійної держави – України,  була доповнена оглядом книжкової виставки «Україно, цвіти у любові, добрі!».
       Підліткам підкреслили, що ми повинні пишатися нашою рідною Україною, нашою  Батьківщиною, яка має свою  землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та непов-торні  державні символи.
       Та крім державних символів, Прапора, Герба, Гімну, Україна має ще і народні, поетичні символи. Мамина пісня, батькова хата, діду-сева  казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барві-нок, верба, чорнобривці – все це наші символи, які кожен українець повинен берегти, шанувати, любити , вивчати традиції свого наро-ду.
       Багато слів, що йдуть від серця,  найщиріших та найтепліших, почули присутні на заході учні колегіуму № 25, тому, коли  настав час скласти   колективного вірша про Україну, всі активно приєдна-лися  до поетичної творчості.
     З впевненістю  підлітків в майбутнє нашої України і непохитною  вірою в те, що Україна – це доля, яка випадає раз на віку,  Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, що Україна – це пісня, яка віч-на на цій землі, закінчився урок державності «Україна – єдина кра-їна!».