Година історії

до Дня Державного Прапора

       19.08.2015 р.  бібліотекарями читального залу бібліотеки-філії №2, Осташко В.В. і Підлубною В.І., було проведено годину історії  «Держав-ний Прапор України – святиня нашого народу», присвячену Дню Дер-жавного Прапора України.

        Спочатку  учасники заходу, серед яких були як люди похилого віку, так і молодь, з цікавістю оглянули книжкову виставку «Відроджена святиня – знамено України», яка була оздоблена  народими символами-оберегами – рушником, калиною, чорнобривцями.

       Ведучі заходу доповіли присутнім про те, що одним з найважливіших елементів процесу становлення державності будь-якої країни є визначен-ня національної символіки як невід’ємної ознаки незалежності. Кожний народ, шануючи свою історію, шанує і свої святині. Без сумніву, державний

синьо-жовтий прапор і є однією із найголовніших святинь народу.

        Ведучі мали на меті надати можливість відчути кожному з присутніх , що  український національний прапор - це наш історичний дух, наша со-вість і символ нашої незламності.  Під його знаменом ми йшли до прого-лошення самостійної Української держави. Під цим прапором український народ на весь світ засвідчив своє прагнення до свободи, незалежно-

сті, гідного життя у єдиній сім’ї європейських народів. І кожному він нага-дує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пресвятої Діви, а наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.

       Коли 24 серпня 1991 року був проголошений Акт незалежності Укра-їни і на політичній карті світу з’явилася нова незалежна, суверенна держава Україна,  їй необхідно було набути всіх атрибутів державності, що належить мати учасникові Організації Об’єднаних Націй. Без цього неможливо стати рівноправним членом світового співтовариства.

         Державними символами нашої  країни є жовто-блакитний Прапор, малий Герб у вигляді тризуба і Гімн. Про це також нагадали ведучі і дода-ли урочистості заходу задяки прослуховуванню «Гімну України».

        Мабуть тому, що український народ з давніх-давен звик шанувати й оберігати те, що даровано йому матінкою природою  і вкладати у рослини і атрибути життя свій особливий сенс, багато з того, що оточувало наших предків, стало оберегами, які давали їм віру й захист в тяжкі часи.

        Мультимедійна презентація «Народні символи та обереги України» доповнила уявлення про обереги і рослинні символи, як найдавніші  си-мволи  щастя, що уособлюють традиції, мудрість роду та передаються з покоління в покоління, від матері до дочки, від батька до сина.

       Приємним  музичним акордом в переліку наданої читачам інформації була підборка народних пісень: «Ой, у вишневому садочку», «Пісня про рушник», «Ой, у лузі червона калина», які про звучали в аудиозапису, бо пісня -  це па-м’ять людська, яка вийшла з глибин душі і серця й співзвучна з нашим прагненням до волі і незалежності.