Осінній вернісаж листопаду

Осінь… Скільки поезії у цьому золотаво - сонячному слові й стільки радості та смутку. ЇЇ часто називають золотою, замріяною, чудовою. У ній поєдналися чарівність барв теплого літечка з першими подихами насту-пних холодів зими. Люблять осінь і працівники  бібліотеки, і виставки, презентовані користувачам у читальній залі бібліотеки-філії № 2, красномовно про це свідчать.

Календарна викладка-інсталяція «Осінь - це сни листопаду» знайомить   з оповіданнями, 

нарисами, прикметами, прислів’ями та  

приказками про осінь, а також про останній місяць цієї чудової пори – листопад.

Також на книжковій виставці сховалися казкові герої, які розмістились серед опалого листя, горіхів, плодів каштана і жолудів: тут живуть руда лисичка,  їжачок, що назбирав на свої голки кольорові листя, смішний зайчик, який ще залишається в сірому, літньому «одязі».

  Мимоволі читачі зупиняються коло виставки, розглядають, гортають сторінки журналів і книг про осінні обряди і традиції, а також календарні свята листопада.

Книжково-ілюстративну викладку-натхнення «Красива осінь вишиває клени» працівники читальної зали підготували до Осіннього рандеву «Мелодії і фарби осені», яке відбулося 1 листопада, з метою познайомити читачів із творчістю видатної нашої сучасниці, Ліни Костенко. 

Оскільки природність є однією з головних ознак 

її поезії тому, мабуть, поетеса неодноразово зверталася до зображення природи восени, відтворюючи її неперехідну силу і незбагненну красу.

Роздруковані вірші Ліни Костенко («Буває часто сліпну від краси», «Вже брами літа замикає осінь», «Осінній день, осінній день, осінній …» та ін.), оформлені  ілюстраціями, які підбиралися так, щоб підкреслити ритм рядків і замріяність слів, а також колір, з яким вони асоціювали, щоб підкреслити відчуття всієї урочистої величі цієї пори.

На книжкову поличку віршів одного автора під назвою «Магія осені» потрапили поезії давньої користувачки бібліотеки, поетеси Н. Волкової.

Її вміння показати, як зміни в природі знаходять відображення в  художніх творах завдяки влучним словам й виразам, відчувається в кожній її поезії, де вона оспівує прекрасний оточуючий світ. Але організатори виставки обмежилися тільки поезіями про осінь («Осіння жінка», 

«Хризантема», «Осінній настрій» та ін.), 

оскільки ця невеличка виставка також була підготовлена до Сеансу музикотерапії і доповнювала своїми осінніми ілюстраціями до роздрукованих творів Н. Волкової інтер’єр читальної зали, оздобленого букетами квітів і різнокольоровим листям.

 

Сподіваємось, що книжково-ілюстративні підбірки на осінню тематику дають змогу користувачам бібліотеки бачити й розуміти прекрасне у природі, відчувати радість, захоплення і зачарування Осінню, цією Леді із сумними очима, а також пишатися уважністю і мудрістю українського народу у спостереженнях за осінніми явищами 

в природі і краще відчувати музику 

поетичного слова.