Бесіда – реквієм
«Згадаймо живих і ненароджених»
Історію не повернути, її неможливо забути. 83
роки віддаляють нас від роковин найбільшої за кількістю жертв трагедії –
Голодомору 1932-1933 років.
Цій трагічній даті була присвячена бесіда
– реквієм «Згадаймо живих і ненароджених», яка відбулася 16 листопада 2016 року
в читальному залі бібліотеки-філії №2 ЦБС для дорослих. Захід пройшов разом з
учнями 11 класу ЗОШ №18.
Бібліотекар юнацького відділу Подойникова
О.В разом з присутніми пройшла стежками болю і мук страшного голодомору на
родючих чорноземах України, на безмежних полях і ланах, всіяних житом і
пшеницею. Чому вмирали? Бо в людей забирали все до останньої зернини. Це було
не стихійне лихо, а умисно підготовлений голодомор.
Посилили враження від почутого і перегляд
фільму «Голодомор. Великий злам».
До Дня пам`яті жертв голодомору в
книгозбірні презентовано виставку – екскурс «Жахливі сторінки нашої історії»,
на якій представлені документи, фотографії та публікації про геноцид
української нації, спогади і свідчення очевидців. Голодомор 1932 – 1933 років в
Україні назавжди залишиться в нашій пам`яті як
одна з найстрашніших сторінок минулого. Один з розділів виставки «Чорний біль мого села»,
присвячений голодомору на Кременчуччині (за матеріалами публікацій історико –
публіцистичних нарисів краєзнавців Г.Капустян, М.Твердохліба.
Тому наш найсвятіший обов`язок сьогодні –
зберегти пам`ять про тих, хто не
дожив, недолюбив, пам`ять про живих і ненароджених. Хвилиною мовчання
вшанували пам`ять жертв голодомору. Щоб для всіх людей доброї волі ця хвилина
стала актом перестороги. Подібне не повинно повторитися ніколи.
Немає коментарів:
Дописати коментар