18 грудня – «Сави"

Вісімнадцятого грудня - День Преподобного Сави, в народі - Сави, батька зимового Миколи.

Віруючі за християнською традицією вшановували преподобного Саву Освяченого, який у 8 років таємно від батьків пішов у Капподокійський монастир. Там прийняв чернецтво і згодом ніс чернечий подвиг у Палестинській пустелі. Преподобний Сава зцілював молитвами і творив чудеса.

Варвари і Сави називали «миколаїними» святами. На відміну 

від свята Варвари, наступний день, Сави, вважався здебільшого чоловічим. На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора “і савити, і варварити, і куделю кучматити”. Хто ж не працював, то казали: “Савила та варварила і сорочки собі не справила; Сави і Варвари на мені сорочку обірвали”...

Цього дня зазвичай випадають великі сніги, настають морози.

Народна мудрість і спостережливість відтворена в таких приповідках:

o                        Варвара мостить, Сава гострить, а Микола кіл ставить.

o                        Варвара снігом стелить, Сава завірюхою загладжує, а Микола морозом давить.

o                        Бідному Савці нема долі ані на печі, ані на лавці.

o                        Сава приїхав на білих санках.

o                        Варвари ночі увірвали, а Сава став день доточувати.

o                        Сави дні прибавили.

o                        Сава мостить, а Микола гвоздить.

o                        Савка бідний, Микола багатий.

o                        Варка, Савка та Миколи до добра не доведуть ніколи.