Книжкова виставка

«Тричі мені являлася любов»

(До 160-річчя з дня народження Івана Франка)

 З нагоди 160-річного ювілею Івана Франка бібліотека-філія №2 ЦБС для дорослих 5 вересня 2016 року презентувала виставку-інсталяцію «Тричі мені являлася любов», на якій представлені монографії про основні сторінки життя і творчості письменника, ліричні збірки поета, фотосвітлини, доповнюють виставку статті з періодичних видань.

 «Тричі мені являлася любов…» Цим рядком починається один з шедеврів ліричної збірки І.Франка «Зів`яле листя», який Ви, шановні користувачі, знайдете на виставці.

  В поета було три кохання, три жінки.

     «Одна несміла, як лілея біла…», «Явилась друга - гордая княгиня…», «Явилась  третя - і очам приємно…» Цим трьом жінкам присвячений кожен із розділів виставки.

      Тож поринути у романтичну поезію, дізнатися хто вони оті Франкові кохання, ті три музи, три жінки його творчої долі допоможе ювілейна виставка.

 Запрошуємо всіх поціновувачів творчості видатного Українця відвідати бібліотеку-філію №2  для перегляду виставки «Тричі мені являлася любов».

Історична година до Дня знань

 «Славетні імена України»       

01.09.2016 р. в бібліотеці-філї № 2 був проведений захід до Дня знань з учнями 10 класу ЗОШ  №18.

       Під час  Історичної години  «Славетні імена України», так називався захід, учні мали змогу поринути у минуле, дізнатися про буремні роки випробувань, які тяжким тягарем лягли на плечі українського народу на шляху боротьби за незалежність рідної України.

       Розповідь ведучої, бібліотекаря Подойникової О.В., складалася з розповіді про часи козаччини, перебування України під гнітом російського імперіалізму, роки нечуваного голодомору, сталінських катівень, винищення кращих синів і дочок українського народу. Потім вона повернулась у сучасні часи, коли Україна знову повинна виборювати свою незалежність.

       Згадали перших будівничих Української держави, відомих світу діячів української культури за допомоги м/м презентації  «Славетні імена України». В розважально-пізнавальній формі учні пригадали про державні і народні символи України. Захід був цікавим для юнаків тому, що вони мали змогу виявити свої знання з української історії і державотворення, прийнявши участь в вікторинах, інтелектуальних іграх і конкурсах.

       Музичні твори додали патріотичного настрою цьому заходу. І апофеозом піднесеності і урочистості став колективний вірш про рідну неньку Україну, наповнений щирими і теплими словами, що йдуть від серця.

Патріотична бесіда 

«Це моя країна – Україна!»

до 25-річчя  Незалежності  України і Дня Прапора 

з вихованцями Кременчуцької ВТК.

25.08.2016 р. провідний бібліотекар бібліотеки-філії № 2 , Осташко В.В., провела патріотичну бесіду «Це моя країна – Україна!» до 25-річчя  Незалежності  України і Дня Прапора  з вихованцями Кременчуцької ВТК.

       Всі матеріали сценарію були  присвячені проголошенню незалежно-сті України, історії українського державотворення та питанням розвитку і зміцненню держави, які допомагали досягненню мети заходу – прище-пити юнакам почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, гордості за рідну землю.

       В першій частині заходу вихованці установи з увагою і інтересом слу-хали повідомлення про історичні віхи нелегкого шляху до омріяної сво-боди і незалежності. Про людей – творців історії – розповіла м/м презентація «Перші будівничі Української держави», а галерею героїв, що виборювали утвердження і розвиток нової незалежної держави доповнили імена діячів культури, мистецтва, літератури в м/м презентації «Діячі української культури – поборники незалежності».

        Держава – це дім, у якому живуть тисячі, мільйони людей. Мир, щас-тя і спокій у домі залежить від усіх: і тих, хто у ньому живе, і тих, хто цей дім будує. Головне завдання всіх, хто працює з важким підлітками, донести до їх свідомості, що майбутнє життя нашої держави залежить від кожного з них в тому числі. Є надія, що  ця бесіда заронила  зернятко в бла-годатний грунт,  на якому проростуть паростки нового відношення до історичної пам`яті свого народу і поваги до звитяги минулих поколінь як приклад солідарності, братерства і взаємодопомоги, які згуртовують сотні и тисячі людей довкола спільної мети. 

        Український народ з давніх-давен звик шанувати й оберігати те, що даровано йому матінкою природою і вкладати у рослини і атрибути жит-тя свій особливий сенс, зробивши з того, що оточувало наших предків, обереги. Не тільки презентація «Народні символи та обереги українців», але й легенди, наприклад, про віночок, про вербу, розширили уявлення юнаків про обряди і ритуали, пов`язані із звичними, на перший погляд, предметами чи рослинами, які давали їм віру в захист в тяжкі часи.

       Друга частина зустрічі складалася з вікторин і конкурсів, в яких юнакам була надана можливість продемонструвати  знання історії Української держави, закріпити інформацію про символи і обереги, одержану під час бесіди. У вікторині "Видатні діячі України" їм було запропоновано впізнати політичних діячів, а також діячів культури по портретах і пригадати рід їх занять. А літературні ігри допомагали краще пізнати українську мову, збагатити відомості про українську народну творчость, а саме,  прислів`я, приказки і загадки.

       Завершилася бесіда складанням колективного вірша про Україну, під час

 якого вихованці установи проявили активність і відчувалось, що слова 

вірша про націю, яка спроможна на захист ідеї свободи, знайшли відгук в їх серцях. І, насамкінець, за ведучою, Осташко В.В., юнаки, як мантру, повторили слова Івана Багряного "Народ мій є! Народ мій вічно буде! Ніхто не перекреслить мій народ!"

Вечір патріотизму

«Чи на світі є країна ще миліша 

за наш край?»,

присвячений 25-річчю Дня Незалежності України

     22.08.2016 р. в бібліотеці-філії № 2 відбувся вечір патріотизму «Чи на світі є країна ще миліша за наш край?», присвячений 25-річчю Дня Не-залежності України та Дню Прапора. В заході прийняли участь жителі мі-крорайонів № 10, 8, читачі бібліотеки, які з цікавістю і вдячністю прослу-хали розповідь ведучої, Підлубної В.І.,  про героїчний шлях українського народу  до здобуття самостійності держави, про розвиток української нації та державності, формування національної ідеї,  боротьбу за збереження національної культури і української мови.

       Всім відомий вислів О. Драча «А пісня - це душа. З усіх потреб потре-ба.» був підтверджений музичними творами і піснями, які прозвучали на святі. Всі пісні: «Пісня про Україну», «Як у нас на Україні», «Україночка», «Ми – найгарніша нація у світі», сповнені гордістю за свій рідний край, свою улюблену Україну зачарували присутніх мелодійністю і милозвучністю слів та мелодії.

       Мультимедійні презентації, які є невід`ємною часткою проведення заходів в бібліотеці-філїї № 2, мали місце і на цьому святі. Перша – «Дер-жавні символи України» була урочисто-піднесеною, друга – «Народні символи українців» - інформаційно-пізнавальною. Але при всій  різниці як змісту, так і стилістики оформлення, мали спільну мету – збагачувати знання аудиторії  про людей – творців історії,  про пам’ятки культури і духовності, народні звичаї та традиції, які гідно репрезентують нашу де-ржаву в спільноті інших країн та націй.

       Обов`язковим доповненням до сценарію заходу стали виставки «Не-залежна Україна – на всі віки, на всі часи» і «Обереги українського народу», на яких присутні мали змогу роздивитись українську атрибутику, переглянути народні обереги, петриківський розпис, національні символи та багато іншого. І головне – книжки, які розповідають про нелегкий шлях  до здобуття незалежності, яким пройшов український народ, про традиції і свята українців, символи державності і українства, пам`ятки культури і духовності, про природні багатства України, допомагають краще пізнати   свій рідний край. Ця виставка для дорослих та дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли справжніми українцями.

       Виступ вокального колективу «Любава», програма якого складалася як з патріотичних, та і з українських народних пісень,  прозвучав як за-вершальний акорд,  що закріпив настрій піднесеності і урочистості, пат-ріотичної захопленості і вдячності, гордості за рідну землю.

Година історичної пам`яті

«Благословенні кольори української долі»,

присвячена Дню Державного 

Прапора України

       17.08.2016 бібліотекарі бібліотеки-філії № 2 в приміщенні територі-ального центру Автозаводського району провели Годину історичної па-

м`яті «Благословенні кольори української долі», присвячену Дню Дер-   

жавного Прапора України.

       Перед присутніми виступила Підлубна В.І., яка підкреслила, що Прапор є одним з національних символів нашої країни. Люди похи-лого віку, які складали аудиторію заходу, дізналися про те, що ви-користання жовтого та блакитного кольорів на прапорі України простежується ще від часів прийняття християнства. Ці барви в  багатьох цивілізаціях символізують велич. Вибір українцями саме цих кольорів підкреслює їх ставлення до символів життя: чистого неба та пшеничної ниви. Святкування Дня Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українсь-кого державотворення, виховання поваги громадян до символіки незалежної України, адже під ним українці йшли до проголошення самостійності, долали всі перешкоди впродовж своєї непростої іс-торії. Тому для України як держави, яка має давнє історичне коріння 

і прагне стати повноправним членом Європейського Союзу,природ-ним є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до пра-пора.

       Ведуча звернула увагу слухачів на те, що останнім часом можна спостерігати, як блакитно-жовта стрічка перетворилася з офіційного державного символу на щось набагато більше — рідне, заповітне. У нинішніх реаліях ці два кольори підкреслюють нашу самобутність, українськість, свободу духу народу, безмежну його любов до бать-ківської землі та віру в її щасливе завтра.

        Година історичної пам`яті була доповнена книжково-ілюстрати-вною виставкою «Державні символи України». Матеріали цієї вис-тавки нагадали присутнім, що декілька поколінь наших предків тво-рили націю, боролися за державність та незалежність. Боротьба про-довжується і зараз, коли Україна знаходиться  у стані неоголошеної війни, коли частина нашої землі анексована, коли майже кожного дня гинуть люди, коли біженцями у своїй країні стали десятки тисяч людей... День Державного Прапора України — нагода подумати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією. Ми неодмінно вистоїмо! Ми станемо мудрішими, си-льнішими, вільними!

16 липня День Декларації про Державний суверенітет Україн

  У складі депутатів Верховної Ради УРСР XII скликання (1990–1994 pp.) абсолютну більшість (239 чол.) становила компартійна частина. Однак ідея націо-нального відродження незалежності заявляла про себе все активніше й напо-легливіше устами меншості, національно-демократичної частини депу-татів. Партійно-державне керівництво республіки не могло протистояти цим наст-роям і вперше пішло на крок, що суперечив політиці центру, який не збирався відмовлятися від диктату в ставленні до республік.

       16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.

Декларація складається зі вступу (преамбули) та 10 розділів:
I.    Самовизначення української нації
II.   Народовладдя
IIІ.  Державна влада
IV.  Громадянство.
V.   Територіальне верховенство
VI.  Економічна самостійність
VII. Екологічна безпека
VIII.Культурний розвиток
IX.  Зовнішня і внутрішня безпека
X.   Міжнародні відносини

Основні положення Декларації:

– народ України становлять громадяни Республіки всіх національностей;
– закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівно-правність у зовнішніх зносинах;
– поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;
– виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством;
– самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;
– миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет;
– визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;
– гарантія права на вільний національно-культурний розвиток всіх національностей, ідо проживають на території України;
– необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межами Республіки.

       Через нерішучість і непослідовність більшості народних депутатів Дек-ларації не було надано статусу конституційного акта. У результаті вона могла залишитися планом на майбутнє, набором добрих побажань. Однак та ж обе-режна більшість погодилася на внесення до Конституції УРСР статті, що проголошувала верховенство законів Української РСР над союзними закона-ми. Цей важливий крок сприяв наповненню Декларації реальним змістом.

       Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає в тому, що:
– суверенітет офіційно визнано необхідною умовою дальшого розвитку української нації;
– визначено основні напрямки діяльності по досягненню реального суверенітету.

       Ще в часи перебування України у складі СРСР закладено основи майбутньої незалежності нашої держави, зроблено перший крок на шляху до неї.     

Гуртки для інтелектуалів

        З усіх видів ігор, що були вигадані людством, один близький і спорту, і науці, і мистецтву – це шахи, стародавня інтелектуальна гра, що має бага-товікову історію, а зараз – одна з найбільш поширених настільних ігор.

Гурток любителів шахів "Евріка" об`єднав людей різної вікової категорії і займаються вони кожного вівторка, щоб усі бажаючі мали змогу гарно та весело провести час.

Керівник гуртка - Михайлик Олексій Тимофійович, пенсіонер, людина з активною громадянською позицією, активний учасник життя м/р, творча і талановита особистість. В арсенал його вмінь, навичок і обдарувань, окрім успіхів в  грі в шахи, можна віднести виготовлення поробок з дерева, а також поетичні надбання.

Шашки давно слугують людям не лише  для розваг, а й для розвитку їхніх розумових здібностей. 

Гурток любителів шашек "Дебют" теж відкритий для людей будь-якого віку кожної середи для одержання задово-лення від спілкування  з тими, хто бажає вдосконалювати здібності до логічних операцій, продовжуючи дбати про розвиток інтелекту.

        Його роботу очолив  Мількін Володимир Олексійович, пенсіонер, активна, творча людина. В арсеналі його захоплень і інтересів, окрім чи-тання, рибалки,  музики, можна назвати вміння читати гуморески, велика кількість яких він пам`ятає, завжди вражає.

В. Сухомлинський звертав увагу на те, що творча наснага — потреба, у якій особистість знаходить щастя. Переживаючи духовне задоволення від того, що вона творить, людина по-справжньому відчуває, що вона живе. Творчість є тією живою водою, що вливає нові сили у людини будь-якого віку, допомагаючи їй долати труднощі. Творчість починається там, де інтелектуальні та естетичні багатства, здобуті раніше, стають засобом пізнання, засвоєння, перетворення світу, при цьому людина ніби зливається зі своїм духовним надбанням. 

Батьки і вчителі  повинні виховувати дітей так, щоб вони  чимось цікавилися, розвивали свої творчі здібності, щоб у них сформувалось певне життєве захоплення, яке на протязі життя може змінюватися, але потяг до нового, незвіданого, цікавого в них залишиться назавжди.